Делегація з Вінниці здійснила робочий візит до шведського міста-партнера Гельсінгборг. Представники муніципалітету оглянули місцеві підприємства та провели переговори про можливу співпрацю в екології, енергетиці, управлінні водними ресурсами та безпеці дорожнього руху.
Про це 4 вересня інформує джерело.
Заступник Вінницького міського голови Роман Фурман розповів, що делегати ознайомилися зі шведським досвідом циркулярної економіки, енергетичної стійкості, поводження з побутовими відходами та міської мобільності. Вінничани відвідали комунальне підприємство зі збору й переробки відходів та муніципальну енергетичну компанію.
Відходи як ресурс для тепла, газу й добрив
Енергетична компанія Гельсінгборга працює за принципом: те, що в одному секторі є відходами, в іншому стає ресурсом. Вона експлуатує мережі централізованого теплопостачання й використовує надлишкове тепло промислових підприємств, тепло від установок із переробки відходів, біомасу та тепло зі стічних вод.
Вінниця багато років працює в напрямку модернізації критичної інфраструктури, підвищення зручності міських просторів та впровадження екологічних підходів. Минулого року в місті стартував проєкт із роздільного збору вторсировини в житловому секторі. Цьогоріч ми наблизилися до оновлення очисних споруд каналізації з рекуперацією тепла. Ця поїздка дає нам можливість ще з одного ракурсу подивитися на відходи як на додатковий ресурс для опалення будинків, руху транспорту та виробництва добрив, — зазначає Роман Фурман.
Представниця муніципалітету Гельсінгборга розповіла про проєкт системної трансформації управління водними ресурсами — шведську модель «Одна вода». Вона має забезпечити перехід від лінійної схеми «використали воду — очистили — скинули» до циркулярної системи, де з водних потоків максимально повертають ресурси та енергію. Подібні підходи можуть врахувати і під час роботи над Водною стратегією Вінниці.
Швеція є одним зі світових лідерів у поводженні з відходами: на полігони потрапляє лише 1% побутового сміття. Особливий інтерес для Вінниці становить виробництво біовугілля з відходів деревини для використання як добрива, а також виробництво біогазу та біометану з органічних відходів. Таке пальне може живити екологічний муніципальний транспорт.
Освіта, повторне використання матеріалів і транспорт
Директор департаменту житлового господарства Олександр Ситник говорить про посилення просвітницької роботи та екологічної освіти школярів.
У Швеції таке навчання з питань сортування, повторного використання та мінімізації відходів інтегроване в шкільний освітній процес і адаптоване до різних вікових груп. Воно поєднує теоретичні заняття із практичним відвідуванням об’єктів системи управління відходами. Такий підхід може бути використаний у Вінниці для формування сталої культури поводження з відходами серед дітей та через них — поширення відповідних практик у сім’ях, — зазначає Олександр Ситник.
Ще одна практика, з якою ознайомилася делегація, — повторне використання будівельних матеріалів. У мережі шведських центрів управління відходами є зони, куди мешканці безкоштовно передають залишки після будівництва чи ремонту: кілька плиток, шпаклівку, цемент, деревину. Інші відвідувачі можуть безкоштовно забрати потрібне. Це приклад циркулярної економіки на побутовому рівні: менше відходів і економія ресурсів.
Директор департаменту транспорту та міської мобільності Андрій Сорокін зазначає, що в Гельсінгборзі транспорт є частиною загального міського планування. Транспортники працюють разом із містобудівниками: де буде житло, де вулиця, де велосипедний маршрут, як організувати громадський транспорт і як зменшити залежність від автомобілів.
За результатами зустрічі домовилися про подальшу роботу в цьому напрямі, а також у частині пріоритизації розвитку пішохідного руху, велосипедного та громадського транспорту, що особливо актуально в умовах зростання чисельності населення в місті, — каже Андрій Сорокін.
За результатами візиту визначено напрями майбутньої співпраці, зокрема навчання та обмін досвідом. Подібний обмін практиками Вінниця розвиває й з іншими містами-партнерами.
